Виховна робота

 

 


                                                                                                                         

 

Аналіз стану виховної роботи

за  2016 – 2017 н. р.

 

         Під час аналізу стану виховної роботи в КЗО НВК № 110 ДМР  за  2016 – 2017 н.  р.  з’ясовано, що всі заплановані заходи з виховної роботи виконані у повному обсязі.

В школі працювали творчі об'єднання: філія музичної школи, предметні гуртки («Дивослово» - кер. Жданова В.О., «Цікава інформатика» - Волік С.В., «Лінгвіст» - Бондаренко І.О.), гурток декоративно-прикладного мистецтва «Вправна майстриня», гурток патріотичного спрямування «Козацький гарт», шаховий гурток «Таємниці шахів», спортивні секції (баскетбольна та секція таеквон-до СК «Кобра-кван»), орган шкільного самоврядування «Лідер».

Гуртківці стали переможцями районного та  міського етапу конкурсу «Собори наших душ»: Кобеляцька А. (8 кл.) та  Заїка О. (11 кл.) в номінації «декоративно-ужиткове мистецтво» (керівник гуртка Конощук Л.О.), Селютін М. (7 кл., гурток «Дивослово», керівник Жданова В.О.) та Моложенко Є. (11 кл., керівник Мартиненко Є.О.) в номінації «Література». Учень 5 класу Голіков О. став переможцем районного та лауреатом міського конкурсу «Святий Наум наведе тебе на ум» в номінації декоративно-прикладне мистецтво (гурток «Вправна майстриня», керівник Конощук Л.О.) Учень 7 класу Селютін М.  (керівник Жданова В.О.) став переможцем обласного  туру конкурсу «Собори наших душ» в номінації «Література».

 Виховна робота шкільного колективу реалізувалася через проектну діяльність кожного класу й шкільного самоврядування в цілому. Традиційно ми працювали в рамках проектів: соціального «Ти не один», творчих «Хочу бути зіркою» та «Обдарована дитина», «Україна – моя країна, Дніпропетровщина – мала батьківщина» та ін.

Шкільний конкурс-огляд «Хочу бути зіркою» в 2016-2017 році було реалізовано за темою «Крокуємо європейськими країнами». Переможцем конкурсу серед середньої та старшої вікової ланки стали учні 6 (кл. кер. Бабенко Т.М.) та 7 класів (кл. кер. Коба П.Г.), серед учнів молодшої школи перемогу отримав 2 клас (кл. кер. Плотнікова Г.Є.).

Протягом  І семестру 2016– 2017 навчального року було проведено наступні традиційні заходи з виховної роботи: День знань, Свято Першого Дзвоника, єдиний урок з вивчення правил безпечної поведінки, Єдиний Олімпійський урок, перший урок «Від проголошення Незалежності – до нової України»,  уроки мужності, присвячені Дню партизанської слави, відкриття шкільної спартакіади, захід з вшанування пам’яті жертв Голодомору, єдиний урок до Дня Захисника України «Козацькому роду нема переводу», День дублера, присвячений Дню вчителя.

Учні школи  взяли участь у Всеукраїнській акції «16 днів проти насильства», у Всеукраїнському тижні права, у «Тижні безпеки дорожнього руху», у місячнику «Увага! Діти на дорозі!», акціях «Запали свічку пам’яті» та «Ангели тебе оберігають», міському конкурсі «Лист Діду Морозу» та у мистецькому святі «Собори наших душ».

Пріоритетним напрямком виховної роботи вже котрий рік поспіль є  національно-патріотичне виховання школярів, яке реалізується в рамках освітньо-виховного проекту «Україна – моя країна, Дніпропетровщина – мала батьківщина». Основні виховні заходи школи були спрямовані на ознайомлення з традиціями українського народу, виховання національної свідомості учнів, патріотичного обов´язку, формування готовності до захисту України.

Дню Захисника України було приурочено проведення патріотичного фестивалю «Джура-Одинківка – фест» в рамках участі у Всеукраїнській патріотичній грі «Джура» («Сокіл»). Учні змагалися у конкурсі «Впоряд». Переможцями серед учнів молодшої школи стали першокласники (кл. керівник Гора Т.Г.), а серед старших класів перше місце посіли учні 9 класу (кл. кер.  Жданова В.О.). Також в рамках фестивалю було проведено ярмарок «Дари осені», де кожний клас представив свої вироби. Були організовані майстер – класи з виготовлення сувенірів, які згодом передали воїнам АТО.

Другим етапом Всеукраїнської військово-патріотичної гри «Джура» («Сокіл») у школі став конкурс «Варта». А в лютому традиційно проводилося загальношкільне свято Масляної та ярмарок.

Також велася робота в рамках соціального проекту «Ти не один». Напередодні Дня Примирення та Дня Перемоги учні відвідали  ветеранів та учасників війни, що мешкають у мікрорайоні школи, брали участь у благодійній акції «Українські діти - українським воїнам». Було проведено урок Мужності  «1939 – 1945. Ніколи знову», присвячений Дню пам´яті та примирення, урок пам´яті «Трагедія Бабиного Яру: уроки історії», захід-реквієм до Дня пам’яті загиблих під Крутами «Тобі, Україно моя, і перший подих, і останній тобі» (11 кл., кл. кер. Мартиненко Є.О.), до Дня Соборності України (9 кл., кл. кер. Жданова В.О.), урочисті заходи  до Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні  (8 кл., кл. кер. Бондаренко І.О.) та до Дня виводу військ з Афганістану (6 кл. кер. Бабенко Т.М.) та 7 кл., (кл. керівник Коба П.Г.) В рамках заходів до Дня пам’яті та примирення проведений мітинг біля пам’ятника загиблим воїнам (педагог-організатор Чемелюх Д.О.), цікава та змістовна класна година в 3 класі в формі зустрічі з учасником війни (кл. кер. Ковальова Н.В.)   

В цьому році рій НВК № 110 «Дніпровські  козаки» вперше став учасником міських відбіркових турів Всеукраїнської військово-патріотичної гри "Джура" (взяли участь учні 7-11 класів.)

Цікава та змістовна виховна робота проводилася з учнями першого класу  (кл. кер. Гора Т.Г.) Головною метою вчителя було створення сприятливого мікроклімату в класі та адаптація першокласників до шкільного життя, тому виховна робота ґрунтувалася на тісній співпраці з батьками. Протягом семестру разом з батьками були організовані та проведені класні свята «Посвята у першокласники», «Україно, ми твоя надія», конкурс «Новорічні розваги», заняття «Фабрика Діда Мороза», родинне свято «Бабусина скриня», свято прощання з «Буквариком». Визначальною рисою цих заходів стала безпосередня участь батьків у костюмованих конкурсах та розвагах, підготовці сценаріїв, виготовленні атрибутики.

Учні школи  брали участь у реалізації міських програм: у районному творчому конкурсі «Півгодинки на цікавинки» (3 кл., кл. кер. Ковальова Н.В.),  у районному конкурсі «Джуніор медіа Дніпро» (педагог-організатор  Чемелюх Д.О.), у районному конкурсі виразного читання «І твоя, Кобзарю, слава не вмре, не поляже»  (вчитель Жданова В.О.), у міському конкурсі «Молодь обирає здоров´я» (педагог-організатор Чемелюх Д.О.), а учні 11 класу стали учасниками районного заходу, присвяченого 150-й річниці М.С. Грушевського (вчителі Мартиненко Є.О., Авдєєнко В.О.) та «Балу лідерів - 2016» «Шерлок Холмс і Леді Ватсон».

         Достатня увага приділялася художньо-естетичному вихованню учнів. До Міжнародного жіночого дня реалізовано спецпроект «Талановита родина – квітуча Україна», до участі в якому були залучені батьки учнів 1-8 класів. До шевченківських днів проведено бібліотечний урок «Спадщина Шевченка-художника» та вікторина «Знавці творчості Шевченка» (вч. Жданова В.О., Конощук Л.О.)

Слід відмітити також класні заходи екологічного спрямування: учні 1-4 класів взяли активну участь у Всеукраїнській акції «Первоцвіт»: провели конкурс «Збережи первоцвіт» (3 кл., кл. кер. Ковальова Н.В.), конкурс малюнків «Портрети первоцвітів» (2 кл., кл. кер. Плотнікова Г.Є.), урок-гру «Весна пробуджує природу – весна пробуджує серця» (1 кл., кл. кер. Гора Т.Г.) На завершення акції в школі пройшло свято для учнів 1-4 класів «Весняні першачки» в рамках участі у Всеукраїнській акції «День зустрічі птахів» (педагог – організатор Чемелюх Д.О.) В програмі свята були цікаві майстер-класи з петриківського розпису, ігри та розваги.

Велася робота щодо морального виховання учнів. Учні 6 класу в рамках волонтерського проекту «Діти-дітям» відвідали інтернат для дітей, позбавлених батьківського піклування,  передали дітям подарунки та провели майстер-класи (педагог-організатор Чемелюх Д.О., кл. кер. Бабенко Т.М.)

Варто відмітити виховні години: «Що  таке справжня дружба», «Чесноти лицаря ХХІ століття» (3 кл., кл. керівник Ковальова Н.В.), година ввічливості «Чи вихована ти дитина» (2 кл., кл. керівник Плотнікова Г.Є.).

В 3 класі (кл. кер. Ковальова Н.В.) цікавий досвід запровадження проведення щопонеділка «Ранкових зустрічей» за програмою «Крок за кроком».

Протягом навчального року учні школи відвідали виставку екзотичних тварин, філармонію (9 кл., кл. кер. Жданова В.О. та 8 кл., кл. кер.  Бондаренко І.О.), пожежну частину (5 кл., кл. кер. Авдєєнко В.О., та 6 кл. кл. кер.Бабенко Т.М.), новорічну виставу у міському палаці дітей та юнацтва (вч. Гора Т.Г.), діти пільгових категорій стали глядачами благодійної вистави у цирку. Здійснили екскурсії «Новий рік у музеї» (6 кл., кл. кер. Бабенко Т.М.), екскурсію-квест «Яворницький та Рєпін: дружба, розпочата з «Запорожців» (5 кл., кл. кер.  Авдєєнко В.О.), Музей бойової слави (6 та 8 кл., кл. кер. Бабенко Т.М. та      Бондаренко І.О.), військову частину «Дніпро - І» (5-7 кл., вч. Мартиненко Є.О.), хлібокомбінат № 5 (3 кл., кл. кер. Ковальова Н.В.), театр ім. Т.Г. Шевченка та районну бібліотеку (3 кл., кл. кер. Ковальова Н.В.)

В школі систематично ведеться робота щодо зміцнення здоров’я учнів та  пропаганди здорового способу життя, створено систему гуртків, спортивних секцій  для всебічного розвитку учнів. Протягом року була проведена шкільна спартакіада, виступ агітбригади за здоровий спосіб життя, проводилися шкільні фітнес-марафони (педагог-організатор Чемелюх Д.О.), спортивні змагання з футболу та волейболу (вчитель Полтавець Ю.В.), щоденна ранкова зарядка, вітамінні хвилинки, рухливі перерви. Учнівський парламент ініціював запровадження проекту «С-33» з популяризації здорового способу життя. Класні керівники регулярно проводили з учнями бесіди щодо здорового способу життя та збереження здоров’я учнів: «Як я загартовую свій організм», «Як запобігти виснаженню організму» (8 кл., кл. кер. Бондаренко І.О.).

Учні школи взяли участь у районних змаганнях з футзалу (8-9 кл.), у районних змаганнях з баскетболу (5 кл.), у змаганнях «Сузір’я спорту» (6-8 кл.), «Шкіряний м´яч» (5-6 кл.) «Старти надій» (вчитель Полтавець Ю.В.)

В 2016 – 2017 році активізувалася робота з батьками: родинне свято «Ось і настав Валентинів день» (2 кл., кл. кер. Плотнікова Г.Є.), родинні свята в 1 класі (кл. кер. Гора Т.Г.). Для батьків проведені всеобучі: «Виховання в учнів національної самосвідомості та гідності на основі звичаїв, традицій українського народу та засобів етнопедагогіки», «Турбота батьків про фізичне виховання і здоров´я учнів» (1 кл.,кл. кер. Гора Т.Г.), «Морально-правове виховання   учнів – запорука формування повноцінної особистості» (5 кл., кл. кер. Авдєєнко В.О.), «Вплив психологічного клімату сім´ї на формування особистості дитини»  (6 кл., кл. кер. Бабенко Т.М.), «Виховний приклад сім´ї» (7 кл., кл. кер. Коба П.Г.)

В школі ведеться робота щодо превентивного виховання учнів. Ряд заходів було спрямовано на формування позитивних соціальних установок учнів, запобігання шкідливим звичкам, відвернення суїцидів.

20.10.16 р., 08.12.16 р., 16.02.17 р. та 27.04.17 р. відбулися  засідання ради профілактики за участю  Мушинської О.М., начальника служби у справах дітей, та Тищенко О.М., завідуючої сектором профілактики негативних проявів життя  служби у  справах  дітей та представників кримінальної міліції у справах дітей, на яких розглядалися питання навчання, поведінки та відвідування дітьми школи.

Реалізовано шкільний проект «Клас року». Переможцями проекту в молодшій школі став 1 клас (кл. кер. Гора Т.Г.), серед 5-11 класів – 7 клас (кл. кер. Коба П.Г.), медіа проект зі створення соціальної реклами (І місце 11 клас, кл. кер. Мартиненко Є.О.)

Шкільна бібліотека працювала за окремим планом роботи під гаслом «Книги і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів». Основна мета виховних заходів, проведених за участю бібліотекаря Конощук Л.О. – сприяння вихованню досконалої інтелектуально розвиненої особистості, відкритої для духовного і творчого розвитку. Такими заходами в школі стали усний журнал «Книга – кращий помічник і порадник», огляд літератури «Поетичне плетиво віків», презентація книги О. Давидової «Героям слава!», День сімейного читання «Книга мого  роду».

Члени шкільного парламенту «Лідер» започаткували превентивний проект «Хто, як не ти». Проект було презентовано на загальношкільних батьківських зборах,  головне завдання – профілактика правопорушень в учнівському колективі. Стали організаторами акції «Сто хвилин на добрі справи», в якій взяли участь учні 5-11 класів. На учнівській конференції, що підвела підсумки роботи учнівського самоврядування за навчальний рік, в рамках проекту «Лідерський марафон» учні презентували власні проекти та напрямки роботи на наступний рік.

Серед недоліків виховної роботи школи слід зазначити, що переважна більшість виховних заходів проводилася в рамках загальношкільних проектів. Класні керівники при плануванні та організації виховних заходів проявляли недостатньо творчої ініціативи у виборі тематики, форми проведення виховного заходу.

Педагогічний колектив закладу продовжує роботу з удосконалення системи виховної роботи в учнівських колективах класів та учнівською молоддю в цілому.

 

    

 

 

Роль сім'ї у вихованні дитини

Справедливо говорив російський письменник M. M. Карамзін: «Без хороших батьків немає хорошого виховання, незважаючи на всі школи, інститути і пансіони»  Для виховання дитини надзвичайно важливий здоровий психологічний клімат сімיї. Необхідно дотримуватися наступних правил: 

— підтримувати почуття особистої гідності всіх членів родини;

— постійно демонструвати взаємну повагу і шанування ;  

— стримувати й обмежувати себе у виявах злості, гніву, роздратування, нервозності, особливо в присутності дітей;

— не наголошувати на помилках і прорахунках свого партнера по шлюбу;

— не дорікати минулим взагалі і минулими помилками зокрема;

— жартом, гумором, якимось відвертаючим фактором зняти або притупити наростаюче психічне напруження;

— виявляти велике терпіння, поблажливість, добросердечність, уважність один до одного.

Велику роль у культурі спілкування й виховання дітей відіграють такі правила:

• Ставлення до дітей не повинно бути авторитарним і деспотичним.

• Вияв батьківської любові не повинен бути надмірним, бо це тільки завдає шкоди дітям.

• Батьки мають бути для дітей прикладом в культурі спілкування з іншими людьми.

• До кожної дитини необхідно підходити індивідуально, відповідно до її характеру та особливостей.

• Треба любити дітей, поважати їхню гідність, бути справедливими й тактовними у стосунках з ними.

• Щоденно знаходити час для спілкування з дітьми, цікавитися їхніми успіхами й невдачами, радити, допомагати і пам'ятати, що спілкування з дітьми нічим замінити не можна.

За середньостатистичними даними, дитина одержує в день тільки 12,5 хв спілкування з батьками. З цього часу 8,5 хв батьки відводять на різного роду наставляння, зауваження  і суперечки зі своїми дітьми. На довірче і дружнє спілкування  залишається лише 4 хвилини. До речі, в день дитина одержує 468 негативних зауважень і всього лише 32 позитивних.   В середньому батьки ставлять в день своїм дітям більше 500 вимог. (з ранку: вставай, умийся, одягнися і т.д.)  Гіперопіка завдає такої ж шкоди. Позбавляючи дітей від доручень і обов’язків ми робимо ведмежу послугу. Принципи виховання:

  •  особистий приклад «Виховувати – не означає говорити дітям гарні слова, наставляти і повчати їх, а насамперед самому дотримуватись правильних принципів у житті. Хто хоче виконати свій обов’язок перед дітьми, той повинен почати виховання із самого себе. »

Законодавство України про права і обов’язки батьків.

  •  Не карати, а мотивувати. Покарання несе страх, заниження почуття власної гідності, почуття образи і переконання, що правий той, на чиєму боці сила. Покарання робить дитину недовірливою, змушує приховувати свої помилки, говорити неправду.
  •  Навчіть дитину приймати самостійні рішення. Змалюйте чіткі перспективи та надайте право вибору.
  •  Опирайтеся на позитивне. Зміцнюйте дитячу віру у мрію.
  •  Памятайте, що навчання  - серйозна і нелегка справа. Необхідно не тільки контролювати процес навчання, а допомагати дитині. Як підказує досвід, класу до сьомого батьки повинні активно допомагати у навчанні. Це час вік, коли ще не сформовані основні навчальні навички, не вистачає наполегливості, вміння сконцентруватися, усидчивості.  Пам’ятайте, що шкільні успіхи дитини тісно пов’язані з тим, наскільки батьки втягнені в їхнє шкільне життя. Якщо ви будете регулярно цікавитися у дитини, як пройшов її день, це вже покладе гарний початок вашій участі. Однак, не достатньо задавати питання типу «Як справи у школі?», таке запитання передбачає односкладну відповідь «Добре». Ставте запитання «Розкажи, чим ви займалися на уроці математики», «Покажи, що ви записали на уроці мови».
  •  Візьміть за правило кожного дня переглядати щоденник. Перевіряти наявність  записів домашніх завдань. За уроки дитина повинна сідати у  відведений для цього час. Акуратно скласти підручники та зошити в портфель з вечора.

Народна мудрість, спираючись на багатовіковий досвід виховання дітей, стверджує:

• Якщо дитина живе серед добра й чуйності — вона вчиться бути доброю й чуйною, турбуватися про інших.

• Якщо дитина відчуває заохочення — вона пізнає свою цінність.

• Якщо дитина знаходить розуміння — вона стає терплячою.

• Якщо дитина живе серед ворожнечі — вона вчиться "воювати".

• Якщо дитина зустрічається з насміхом — вона стає несміливою.

• Якщо дитина приневолена соромитися — вона почувається винною.

• Якщо дитину оточують жорстокість, насилля — вона схильна до вияву подібної жорстокості й насилля.

• Якщо дитина живе в атмосфері радості, мажору (бадьорості) — вона виявляє життєрадісність у своїх діях.

Педагогіка Ж.Ж. Руссо


Спілкуйтеся з вашим вихованцем відповідно до його віку. Ніколи не наказуйте дитині — нічого у світі, абсолютно нічого! Не допускайте у неї навіть гадки, що ви претендуєте на якусь владу над нею. Хай вона знає, що вона маленька й слабка, а ви сильні і все необхідне залежить від вас.

• Дозволяйте із задоволенням, відмовляйте з жалем, але всі ваші відмови нехай будуть безповоротні. Найгірший спосіб виховання — це змусити дитину вибирати між її волею і вашою.

• Hе слід братися за виховання дитини, коли не вмієш вести її куди хочеш.

• Не давайте вашій дитині жодних словесних уроків. Вона має отримати їх лише з досвіду.

• Пам'ятайте, що перш ніж ви насмілитеся взятися за формування людини, вам самому необхідно стати людиною. Треба, щоб у вас самих був взірець, який дитина має наслідувати.

• Відсутність звички думати в дитинстві віднімає цю здатність і на всю решту життя.Генріх Песталоцці – швейцарський педагог к.18 – поч. 19 ст.

• Віра й любов — альфа й омега природовідповідного, а отже — елементарного формування людяності.

• Батьківський дім — то школа моралі.

• Домашнє виховання у найтісніший спосіб пов'язане з усім, що дитина має засвоїти в школі.



Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти.

Сутність національного виховання

Становлення української державності, інтеграція в європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, націю, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчально-виховного процесу. Ця концепція, як і концепція гуманітарної освіти, є елементом нової ідеології освіти, яка повинна працювати на процес державотворення, становлення народу України як політичної нації. Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвитку, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від її етнічної приналежності. Інтегруючою основою національної системи виховання є спільність історико-географічного походження, мови, культури і традицій, усвідомлення своєї приналежності до українського суспільства. Кожен з цих чинників визначає єдність поколінь сучасних, минулих і майбутніх, сприяє формуванню громадянина-патріота. Науково обґрунтоване, належним чином організоване виховання відображає духовний поступ народу, процес збереження й збагачення його культури. Виховання підростаючих поколінь відповідає потребам етнокультурного відродження та розвитку як українського народу, так і представників інших етносів, що проживають в Україні, передбачає надання їм широких можливостей для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування почуття національної гідності. Сучасне виховання в Україні має забезпечувати прилучення молоді до світової культури й загальнолюдських цінностей. За своїми формами й методами воно спирається на народні традиції, кращі надбання національної та світової педагогіки. Національне виховання має суспільний характер. До нього причетні сім'я, найближче соціальне оточення — формальні й неформальні об'єднання, громадські організації, засоби масової інформації, заклади культури, релігійні об'єднання та ін. Роль держави полягає у координації виховних зусиль усіх інституцій суспільства, забезпеченні його єдності та пріоритету загальнодержавних (національних) інтересів. Процес виховання органічно поєднаний з процесом навчання молоді, опанування нею основ наук, багатства національної й світової культури. Гуманістичний характер виховання передбачає побудову його змісту й форм на основі глибокого розуміння вихователем природи вихованців, їх індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості дитини, турботи про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі. Такий підхід передбачає ставлення до кожного вихованця як до неповторної особистості, суб'єкта вільного розвитку, визнання його прав, виходячи із сукупності знань про людину. У зв'язку з цим першорядного значення набуває діяльність соціальних і психологічних служб, які здатні на професійному рівні забезпечити диференціацію та індивідуалізацію ви­ховних впливів. Дана концепція має на меті визначити пріоритетні завдання виховання у національній системі освіти та основні напрями їх реалізації на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національне свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.

Головна мета національного виховання  набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури. Мета національного виховання конкретизується через систему виховних завдань, що є загальними не тільки для усіх виховних закладів, а й для всього суспільства в цілому:

— забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;

— відхід від уніфікації в процесі виховання, від орієнтації на «усередненого» вихованця;

— формування національної свідомості і людської гідності, любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави , готовності її захищати;

— виховання правової культури: поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, знання та дотримання законів;

— забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших, культури та історії рідного народу; — формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови;

— виховання духовної культури особистості та створення умов для вироблення нею власної світоглядної позиції;

— утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, милосердя, патріотизму, доброти та інших доброчинностей;

— культивування кращих рис української ментальності; 

— працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв'язку з природою, толерантності, поваги до жінки, любові до рідної землі;

— формування почуття господаря й господарської відповідальності, підприємництва та ініціативи, підготовка дітей до життя в умовах ринкових відносин;

— забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорона й зміцнення їх фізичного, психічного та духовного здоров'я;

— формування соціальної активності та відповідальності особистості через включення вихованців у процес державотворення, реформування суспільних стосунків;

— забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів;

— вироблення екологічної культури людини, розуміння необхідності гармонії її відносин з природою;

— прищеплення глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

— спонукання вихованців до активної протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності. Виховання дітей і молоді у будь-якому регіоні України зрештою переслідує одні й ті ж стратегічні педагогічні цілі, грунтується на одних і тих же принципах і теоретико-методологічних засадах. Разом з цим, у процесі виховання враховуються регіональні й етнографічні особливості. Принципи національного виховання Єдність національного і загальнолюдського

— формування національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу, оволодіння українською мовою, використання всіх її багатств і засобів у мовній практиці, прищеплення шанобливого ставлення до культури, спадщини, традицій і звичаїв народів, що населяють Україну, оволодіння надбаннями світової культури; природовідповідність виховання — врахування у процесі виховання багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, учнівської та студентської молоді, їх психологічних, національних і релігійних особливостей;

— культуровідповідність виховання — органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурними та прогресивними родинно-побутовими і релігійними традиціями, з народним мистецтвом, традиціями і культурами інших народів світу, забезпечення духовної єдності, наступності та спадкоємності поколінь, зв'язок виховання з життям;

— активність, самодіяльність і творча ініціатива учнівської молоді, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів, утвердження життєвого оптимізму, розвиток навичок позитивного мислення;

— демократизація виховання — розвиток різноманітних форм співробітництва і встановлення довір'я між вихователями і вихованцями, повага до суверенітету особистості дитини, розуміння її запитів та інтересів;

— гуманізація виховання — пріоритет завдань самореалізації особистості вихованця, створення умов для вияву обдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної;

 безперервність і наступність виховання — досягнення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини;

— нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання формуванню особистості;

— єдність навчання і виховання — розвиток і формування особистості, опанування нею національної і світової культури здійснюється як єдиний процес, що передбачає одержання знань, вироблення ставлення та цінностей, які, врешті-решт, обумовлюють світогляд та ідеали людини;

— диференціація та індивідуалізація виховного процесу — врахування у виховній роботі рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного, інтелектуального розвитку вихованців, стимулювання активності, розкриття творчої індивідуальності кожного;

— гармонізація родинного і суспільного виховання — організація педагогічного всеобучу батьків, об'єднання і координація виховних зусиль усіх суспільних інституцій. Основні напрями виховання Реалізація основних завдань і принципів виховання у національній системі освіти здійснюється за кількома пріоритетними напрямками.

Патріотичне виховання — формування патріотичних почуттів означає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовність до трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання української держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, сприяти глибокому розумінню громадянського обов'язку, готовності у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного вдосконалення, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його Збройних Сил. Правове виховання — формування правової культури — прищеплення поваги до прав і свобод людини і громадянина, Конституції, державних символів (Герба, Прапора, Гімну); знання й дотримання у поведінці Законів України; активна протидія особам та установам, що порушують закони, завдають збитків державі, зазіхають на територіальну цілісність і незалежність України.

Моральне виховання — прищеплення й розвиток моральних почуттів, переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють в суспільстві; опанування духовної культури людства, нації, найближчого соціального оточення; наслідування кращих моральних зразків своєї родини, українського народу, загальнолюдських моральних цінностей. Цілісний процес виховання передбачає художньо-естетичну освіченість і вихованість особистості. Виховуючи у молоді естетичні погляди, смаки, які ґрунтуються на народній естетиці та на кращих надбаннях цивілізації, національне виховання передбачає вироблення умінь власноруч примножувати культурно-мистецьке надбання народу, відчувати й відтворювати прекрасне у повсякденному житті. Трудове виховання — формування творчої, працелюбної особистості, умілого господаря, що володіє відповідними навичками та вміннями, професійною майстерністю, на основі сучасних знань про ринкову економіку може самостійно віднайти застосування власним здібностям у системі виробництва, науки, освіти.

Фізичне виховання — утвердження здорового способу життя як невід'ємного елементу загальної культури особистості. Повноцінний фізичний розвиток особистості, формування її фізичних здібностей, зміцнення здоров'я, гармонія тіла і духу, людини і природи — основа фізичного виховання.
Екологічне виховання дітей та молоді передбачає формування екологічної культури особистості, усвідомлення себе частиною природи, відчуття відповідальності за неї як за національне багатство, основу життя на землі, залучення вихованців до активної екологічної діяльності, нетерпиме ставлення до тих, хто завдає шкоди природі. Розглянуті напрями виховання тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного, мають самостійне теоретико-методологічне значення. Разом з тим, усі вони утворюють цілісну систему національного виховання. Особливості виховання на різних рівнях освіти Специфіка діяльності кожної з виховних установ обумовлює специфічний зміст, завдання і методи, що реалізуються разом із загальними завданнями національної системи освіти.



Програма аналізу виховної роботи у класі

1. Аналіз ефективності визначення цілей та планування виховного процесу в класі в минулому році.

 

1.1. Результати виконання виховних завдань минулого року. Доцільність їх постановки, дієвість ідей, що використовувались під час планування.

 

1.2. Правильність вибору основних напрямів, змісту, форм і методів роботи, засобів педагогічного впливу, прийомів залучення учнів до діяльності та спілкування.

 

2. Аналіз розвитку учнів класу.

 

2.1. Рівень вихованості учнів, особливості їх морально-етичного, естетичного, інтелектуального та фізичного розвитку (вказати, які чинники найбільше вплинули на ці процеси).

 

2.2. Розвиток пізнавальних інтересів та творчих здібностей учнів, які виявляються в інтелектуальній, художньо-естетичній, трудовій та іншій діяльності.

 

2.3. Рівень знань, умінь і навичок учнів класу, їхня успішність (бажано порівняти з результатами минулих років).

 

2.4. Зміни у мотиваційно-споживчій сфері (динаміка навчальних мотивів, мотивів участі у життєдіяльності класу, навчального закладу, прояви «нових» потреб учнів тощо).

 

2.5. Сформованість в учнів потреби займатися самовихованням.

 

2.6. Зміни в соціокультурному розвитку учнів (розвиток культури спілкування, правової, інтелектуальної, художньої, екологічної, фізичної культури, культури сімейно-родинних відносин, економічної культури та культури праці; адаптованість до сучасного життя; розвиток самостійності, уміння благотворно впливати на соціум; формування культури життєвого самовизначення).

 

2.7. Успіхи та досягнення учнів класу, їхні особисті досягнення, прояв їхніх індивідуальних особливостей.

 

2.8. Учні «групи ризику» (їхні індивідуальні особливості, запити, мотиви вчинків, вплив на них найближчого соціального оточення; найбільш дієві форми роботи з ними; завдання щодо виховання цих учнів та корекції їхньої поведінки; прогнозування соціалізації цих учнів у майбутньому).

 

3. Аналіз динаміки соціального розвитку учнів.

 

3.1. Особливості відносин учнів класу із соціумом, що їх оточує, найбільш помітні зміни у цих відносинах, що відбулися протягом минулого навчального року.

 

Які чинники (умови) особливо вплинули на ці зміни.

 

3.2. Основні ціннісні орієнтації учнів класу, особливості їхнього ставлення до людей, праці, навчання, навчального закладу, класу тощо.

 

3.3. Зміна кола найбільш значущих учнів класу. Хто для них є (стає) найбільш значущим. Якою мірою найближче соціальне оточення (батьки, однокласники), заняття в гуртках, секціях та інших об'єднаннях впливають на процес соціалізації учнів та його результати.

 

3.4. Хто і що впливає на розвиток особистості учня, на формування його особистісних якостей, творчих здібностей і талантів.

 

3.5. Яку роль у соціальному розвитку учнів відіграє класна спільнота.

 

4. Аналіз розвитку колективу класу.

 

4.1. Соціально-психологічний мікроклімат у класі. Які чинники (люди, умови) впливають на його створення? Особливості морально-психологічного клімату в класі: характер взаємовідносин учнів (тактовність, ввічливість, увага та повага один до одного, особливості стосунків хлопців та дівчат, доброзичливість, колективізм почуття взаємної турботи тощо); домінуюче ставлення учнів до вчителів, навчального закладу, особливості спілкування у класному колективі.

 

4.2. Соціометрична, рольова та комунікативна структури класу, рівень розпитку колективних взаємовідносин і колективної творчої діяльності, ступінь залучення учнів до життєдіяльності класу, процесу планування, організації та аналізу спільної діяльності.

 

4.3. Розвиток громадської активності учнів (ступінь їхньої ініціативності, творчості, організованості, самостійності, участі у самоврядуванні класу).

 

4.4. Зміни складу класу, які відбувалися протягом року, індивідуальні особливості «нових» учнів, їх адаптація та інтеграція у класний колектив.

 

4.5. Особливості громадської думки класу, вплив колективу на інтереси та поведінку окремих учнів. Хто (що) найбільше впливає на громадську думку класу.

 

5. Аналіз організації виховного процесу в класі та визначення ефективності виховної роботи класного керівника.

 

5.1. Що зі змісту виховних заходів було найкраще сприйнято учнями? У яких справах вони брали участь із найбільшим задоволенням? У яких проявили себе активними організаторами? А до яких залишились байдужими? У яких були пасивними? Чому?

 

5.2. Наскільки вдалою була послідовність класних заходів у минулому навчальному році?

 

5.3. Яка діяльність позитивно вплинула на формування в учнів свідомої дисципліни та відповідального ставлення до навчання й праці?

 

5.4. Які методи, форми роботи та засоби її організації найбільш позитивно вплинули на розвиток учнів?

 

6. Аналіз участі учнів класу у життєдіяльності навчального закладу.

 

6.1. Основні мотиви участі учнів класу в загальношкільних заходах, ступінь їх зацікавленості в життєдіяльності навчального закладу, активність і результативність (в контексті розвитку особистості школярів) участі членів класного колективу у загальношкільних справах.

 

6.2. Участь учнів класу в шкільному самоврядуванні, організаторській діяльності, роботі шкільних гуртків, клубів та інших об'єднань, вплив цієї діяльності на виховання і розвиток особистості учнів.

 

7. Аналіз педагогічної взаємодії учнів класу з батьківським активом.

 

7.1. Частота і характер контактів із сім'ями учнів.

 

7.2. Зміна ставлення батьків до навчального закладу протягом навчального року.

 

7.3. Вплив батьків учнів на виховну діяльність класу (формулювання соціального замовлення, висування вимог до змісту й організації педагогічного процесу, планування та проведення класних справ і заходів).

 

7.4. Результативність педагогічної просвіти батьків та інформування їх про хід і результати навчально-виховного процесу (залежно від змісту і форм його організації).

 

7.5. Результативність організації батьківських зборів у класі.

 

7.6. Ефективність індивідуальної роботи з батьками.

 

7.7. Особливості взаємодії з батьківським активом (батьківським активом навчального закладу, радою батьків класу).

 

7.8. Результати педагогічних спостережень за вихованням у сім'ях учнів класу, участю батьків у підготовці дітей до сімейного життя.

 

7.9. Взаємодія з «проблемними» сім'ями, що потребують особливої уваги педагогів.

 

8. Аналіз організації педагогічної взаємодії дорослих, шо працюють з учнями класу.

 

8.1. З ким із педагогічних, медичних, соціальних працівників та представників інших сфер здійснювалась виховна взаємодія?

 

8.2. Хто із дорослих, що працюють з учнями класу, справляє значний вплив на виховання і розвиток учнів?

 

8.3. Якою мірою класному керівнику вдалося організувати взаємодію педагогів, що навчають і виховують учнів класу?

 

8.4. Які методи педагогічної взаємодії дорослих були найбільш ефективними?

 

9.Висновки:

 

про досягнення і знахідки, про накопичений позитивний досвід;

 

про негативні моменти в організації життя класу і вихованні учнів;

 

про нереалізовані можливості та невикористані резерви;

 

про перспективні цілі та першочергові завдання на найближче майбутнє.


Орієнтовні питання для складання характеристики класу

 

І. Загальні відомості про клас: кількість учнів, дівчат, хлопців.

 

II. Соціально-психологічні особливості учнів.

 

1. Соціометричний статус (на основі даних соціометрії): лідери, товариші, ізольовані, зневажені. Як здійснюється опора на лідерів.

 

2. Ставлення до громадського життя, участь у справах класу, школи окремих учнів, класу в цілому.

 

3. Участь у гуртковій роботі.

 

4. Ставлення до вчителів. Особливості проведення роботи з батьками, їх ставлення до школи.

 

5. Рівень учнівського врядування, органи врядування. Організаторські здібності учнів класу, спілкування в класі.

 

6. Рівень вихованості учнів класу.

 

III. Особистісні риси учнів класу

 

1. Мотиваційне середовище: інтереси, ідеали, переконання.

 

2. Самосвідомість: прагнення, самооцінка.

 

3. Індивідуально-типологічні особливості школярів: особливості темпераменту, моральні якості.

 

4. Особливості психологічного стану деяких учнів.

 

IV. Пізнавальні особливості учнів класу

 

1. Особливості сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, уяви.

 

2. Рівень інтелектуального розвитку.

 

V. Участь батьків у житті класу, школи.

 

VI. Педагогічні висновки. Завдання, на виконання яких має спрямовуватися робота з класним колективом (формулюються з огляду на характеристики класу)



Функції шкільного методичного об'єднання класних керівників:

 

- організує колективне планування і колективний аналіз життєдіяльності класних колективів;

 

 - координує виховну діяльність класних колективів та організує їхню взаємодію в педагогічному процесі;

 

- планує і постійно коригує принципи виховання та соціалізації учнів;

 

- організує вивчення та запровадження класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи;

 

- обговорює соціально-педагогічні програми класних керівників і творчих груп педагогів, матеріалами узагальнення передового досвіду роботи класних керівників, матеріалами атестації класних керівників;

 

- оцінює роботу членів об'єднання, клопочеться перед аміні стацією школи про заохочення класних керівників.


 

 


1
2