Поради батькам 

1.РОДИНА НА КАРАНТИНІ https://www.facebook.com/nebyjdytynu/photos/a.201211127177203/564568750841437/?type=3&theater

2. КАРАНТИН ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ СІМ’Ї https://www.facebook.com/nebyjdytynu/posts/564048747560104?__tn__=K-R

3. РЕЧІ ПОЗА МОЇМ ВПЛИВОМ

https://www.facebook.com/nebyjdytynu/photos/a.201211127177203/563380467626932/?type=3&theater

4. ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ЕПІДЕМІЮ https://www.facebook.com/nebyjdytynu/photos/a.201211127177203/556498248315154/?type=3&theater

Поради батькам!

Шановні батьки, пам'ятайте!

1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.

2. Даруйте дитині свою любов і увагу, однак не забувайте про інших членів родини, які також потребують їх.

3. Незважаючи ні на що, зберігайте позитивне уявлення про свою дитину.

4. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі питання разом з нею.

5. Давайте дитині можливість самостійно діяти та приймати рішення.

6. Стежте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами.

7. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ані телевізор, ані радіо не замінять вас.

8. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з однолітками.

9. Пам'ятайте, що дитина колись подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про це.

10. Ніколи не займайтеся "виховною роботою", якщо ви у поганому настрої.

11. Укажіть дитині на зроблену помилку, щоб вона її осмислила.

12. Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам'ятайте, сутність людини та її окремі вчинки не одне й те ж саме.

13. Дайте дитині відчути, що співчуваєте їй, вірите в неї, незважаючи на помилку.

Робота з учнями початкової школи

Програма корекційно-розвивальних занять "Казкова школа" (Розроблено І.В. Товстік)

Вступ до школи знаменує собою початок нового вікового періоду в житті дитини - початок молодшого шкільного віку, провідною діяльністю якого стає навчальна діяльність.

Перший клас школи - один із найбільш важливих і важких періодів у житті дітей.

Адаптація дитини до школи - досить тривалий процес, пов'язаний із значним напруженням усіх систем організму. Адаптація до школи далеко не в усіх дітей відбувається безболісно. У деяких вона наступає не зовсім, і тоді доводиться говорити про соціально-психологічну дезадаптацію, яка веде до серйозних наслідків.

Запропонована програма занять має на меті допомогти учням уникнути негативних емоцій, адаптуватися до школи.

Завдання:

-       навчити усвідомлювати причини власних хвилювань через казкові образи;

-       знизити рівень шкільної тривожності учнів;

-       сформувати позитивні моделі поведінки в реальному житті;

-       активізувати та розвинути уявлення, пам’ять, увагу, сприйняття, мовлення, мислення;

-       актуалізувати необхідність правил поведінки в школі, навчити дітей методів розв’язання проблемних ситуацій.

Очікуваний результат:

сформованість в учнів початкової школи психологічних характеристик і вмінь, які необхідні для успішного розвитку, навчання та спілкування, зниження шкільної тривожності, профілактика дезадаптації.

Заняття проводяться з учнями першого класу один раз на тиждень протягом І семестру.

Кількість занять – 16.

Під час занять використовуються різні методи та прийоми.

Слова підтримки та заохочення

для забезпечення позитивної емоційної атмосфери на уроці

Давай спробуємо ще раз.

У мене теж не одразу все виходило, тому не втрачай надії.

Я завжди вважала, що ти зможеш це зробити.

Повір у себе.

Я можу зрозуміти твій стан.

Я тебе розумію.

Я впевнена, що ти можеш.

Разом ми зможемо.

Сьогодні вийде краще, ніж учора.

Мені подобається те, що ти зробив.

Навіть, якщо ти помилишся, я допоможу тобі.

Ти талановитий.

Я пишаюся тобою.

Я впевнена у твоїх силах, здібностях, знаннях.

Мені приємно спілкуватися з тобою.

Я вірю в те, що все вийде.

Давай спробуємо зробити якнайкраще.

Цікава відповідь, оригінальна відповідь.

Відчувається співпраця.

Робота з обдарованими учнями

Методика роботи соціального педагога з обдарованими дітьмиОдна із проблем обдарованих дітей – шкільне навчання. Часто талановиті діти, щоб не привертати до себе уваги вчителів і не визивати негативної реакції однокласників, працюють нижче своїх здібностей, що заважає педагогам виявляти таких дітей. В результаті їх потенційні можливості не розвиваються.

Та навіть, коли вчитель помітив здібності дитини, йому ніколи займатися з нею на уроці. Її він запитує рідше, чим інших учнів, оскільки впевнений, що ця дитина знає урок. Такий учень залишений сам собі, він якби на особливому положенні. В результаті він відокремлюється від учнівського колективу, в ньому формуються якості характеру, знижується успішність.

Навчання, необхідна обдарованій дитині, можна забезпечити тільки гнучкими методами навчання. Більш пристосована для цього система сільської мало комплексної школи, де діти різного віку вчаться в одному класі. В міських школах вже зараз практикуються екстернатне або прискорене навчання з одного або двох предметів, відвідування навчаючихся вузівських лекційно тих предметах, з яких вони встигають.

Про прискорені класи на початку XX ст. російський філософ В.В. Розанов писав:„Обдарований учень не змучується зовсім, не змучується ніколи працювати над змучуючим його предметом”. Він вважав, що в розвитку таланту поможуть спеціальні книжки, спеціально підготовлені творчі вчителі і раціонально організований навчальний процес.

В ряді шкіл практикується перехід обдарованих дітей в більш старші класи, однак тут виникає ряд проблем. Потрапляючи в клас різних собі по розумовому потенціалу, ці діти фізично і соціально залишаються у своєму віці. Звідси невроди, не вміння спілкуватися, відірваність від побуту, життєвих проблем. Крім цього, дитина потрапляє у великий потік нової інформації, що викликає нервову психологічну перенагрузку.

Якщо зі сторони вчителів - предметників є показники для переходу дитини більш старший клас, соціальний педагог повинен уважно ознайомитися з тією дитиною, проконсультуватися з психологом і тільки тоді давати батькам поради про її подальше навчання.

Соціальний педагог пропонує батькам звернути увагу на наступні моменти:

Чи достатньо дитина фізично розвинена, щоб разом зі старшими дітьми приймати участь в іграх і заняттях? Якщо ні, у нього може скластися про себе думка як про відстаючого, причому не тільки фізично, но можливо і розумово. Вчителі можуть швидко забути її істинний вік і неадекватними вимогами посилять це її негативне переживання;

Чи володіє вона достатніми розумовими здібностями щоб на рівних грати зі старшими дітьми? Якщо вона завжди грає в групі роль молодшої і відповідно себе веде, то діти, швидше за все виключають її з гри, а це її засмучує;

Чи достатньо вона соціально дозріла, щоб проводити в школі весь день в оточені старших дітей? П’ять днів в тиждень по вісім годин в день вести себе так, як ніби ти старший, чим ти є, - це вимагає не малих зусиль. Чи слід покладати таку ношу на плечі дитини на всі шкільні роки?

Як правило, навіть для самих обдарованих дітей вимагає створення у старших класах – це не найкраще вирішення. Більш корисним буває забезпечення їх додатковим навантаженням, як в школі, так і по за нею.

bspan style=quot;виховною роботоюquot;serif/span