Шановні батьки!

Варто пам’ятати, що зі вступом до першого класу змінюється зміст і характер ставлення дитини до самої себе й навколишнього середовища. Проблеми, що впливають на психічне здоров’я дитини в початковій школі, такі:

·         прийняття себе в новому статусі;

·         стосунки з однокласниками;

·         стосунки з вчителем.

Особливо важливо у цей період зберегти загальне позитивне ставлення учня до своєї особистості в цілому, що залежить переважно від оцінок дорослого. У першому класі це, по суті відображення оцінки вчителя на основі результатів навчальної діяльності. Емоційний стан першокласника на уроці, у школі, вдома, в спілкуванні з друзями визначає вчитель, оцінюючи його на уроках у школі. У цьому віці дитина потребує корекції і підтримки в налагодженні стосунків з оточуючими, існує потреба в обговоренні певних питань взаємодії з ними. Проте головним прийомом впливу стає порада, роз’яснення окремих ситуацій, дружня розмова.

Важливо, щоб батьки, особливо на першому році навчання дитини, підтримували постійний зв'язок зі школою. Аби знати, як проявляє себе дитина, які в неї проблеми. Для кращої адаптації первачків у класній кімнаті буде організовано парту для батьків першокласників.

Особливу увагу слід звернути на фізичне виховання школярів. Фізичне навантаження молодших школярів має бути посильним. Слід пам’ятати, що організм дитини до тривалого, а тим більш одноманітного навантаження ще не готовий. Необхідно уважно стежити за станом дитини під час фізичних навантажень будь-якого характеру.

Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день – четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови).

У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. У першому класі домашні завдання не задаються.

Дозволяється використовувати підручники та навчально-дидактичні посібники для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Загальні рекомендації громадянам щодо дій в екстремальних ситуаціях

Кожна людина повинна чітко уявляти свою поведінку при виявленні можливих вибухових пристроїв, виникнення артобстрілів, під час евакуації та бути психологічно готовою до самозахисту і адекватної поведінки під час масових заворушень та дій правоохоронних органів щодо їх припинення.

Якщо, перебуваючи у громадському транспорті, адміністративній будівлі чи місцях масового перебування людей Ви помітили предмет, що викликає підозру, негайно телефонуйте за номером 101 або 102.

До прибуття спецслужб не чіпайте, не пересувайте, не розкривайте виявлений предмет; зафіксуйте час виявлення предмету; намагайтесь зробити все можливе, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки; обов'язково дочекайтеся прибуття фахівців!

Дніпропетровське міське управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області

Рятувальники ДСНС України звертаються до батьків:

не залишайте дітей без нагляду!

Рятувальники ДСНС України звертаються до батьків! Не залишайте дітей без нагляду! Приділіть увагу нагадуванню правилам безпечної поведінки! Розкажіть малюкам про основні небезпеки, які можуть підстерігати їх вдома! Навчіть правилам безпечного використання газових та електричних приладів. Безпека дітей залежить в першу чергу від батьків! Спілкуйтесь із дітьми, навчайте їх основам безпеки життєдіяльності, виховуйте культуру безпечної поведінки.

Бережіть себе та своїх близьких! При виникненні надзвичайних ситуацій телефонуйте до Служби порятунку «101»!

Шановні жителі міста Дніпро!

З метою попередження пожеж і загибелі людей в житловому секторі, а також направлення громадян на правильний шлях до безпеки, співробітниками Дніпропетровського міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області надається перелік елементарних та важливих правил, дотримання яких забезпечить спокій та безтурботність у кожному житлі:

-         не перевантажуйте електромережу, це може викликати до короткого замкнення;

-         вимикайте електроприлади із мережі у час Вашої відсутності вдома;

-         не допускайте паління в оселі, особливо в ліжку;

-         ховайте сірники подалі від дітей, не дозволяйте гратись їм з вогнем;

-         будьте обережні під час застосування свічок та відкритого вогню;

-         не зберігайте горючі та легкозаймисті речовини поблизу відкритого вогню;

-         стежте за побутовим газопостачанням, не залишайте ввімкненими газові плити;

-         будьте обережні під час експлуатації газобалонного обладнання;

-         не залишайте без нагляду їжу на плиті;

-         при виявленні пожежі або ознак горіння у житловому будинку, необхідно негайно повідомити про це оперативно-рятувальну службу за телефоном "101" та вжити заходи з евакуації людей, гасіння пожежі й збереження матеріальних цінностей!

       Суворе дотримання правил пожежної безпеки і своєчасне усунення протипожежних порушень – гарантія збереження житлового будинку, особистого майна, здоров’я та життя людини.

Дніпропетровське міське управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області

Вбережіть своїх дітей від «небезпечних знахідок»!

Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області нагадує громадянам про небезпеку вибухонебезпечних предметів. 2 серпня в місті Павлоград під час прогулянки у дворі хлопчик, 2009 року народження,  під деревом знайшов невідомий предмет, який вибухнув у нього в руках. Внаслідок події дитина отримала травматичну ампутацію декількох фаланг пальців на руці та осколкові поранення обох нижніх кінцівок. 

Дитяча цікавість та необізнаність з небезпекою можуть призвести до трагедії. Батькам необхідно проводити з малечею роз’яснювальну роботу та категорично заборонити брати до рук невідомі предмети. Приділіть декілька хвилин часу, аби розказати Вашим дітям ці правила та періодично нагадуйте їх знову.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

- наближатися до предмету;

- пересувати його або брати в руки;

- розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

- користуватися запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати;

- у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення.

При знаходженні вибухового пристрою або підозрілої речі НЕОБХІДНО:

- відійти на безпечну відстань;

- зберігати спокій;

- негайно повідомити про знахідку представників пожежно-рятувальної служби та міліції за номерами телефонів «101» та «102»;

- припинити всі види робіт у районі виявлення даного предмета;

- не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами  (вони можуть спровокувати вибух);

- дочекатися прибуття фахівців, щоб вказати місце знахідки, та повідомити час її виявлення.

Дітям у першу чергу необхідно повідомити про знахідку дорослих.  Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.                                                

                                                                                                                                          ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області

До уваги батьків учнів!

   ПОРАДИ БАТЬКАМ

Пам'ятайте: · Покарання – моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне. · Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим. · Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою. · Покараний – вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилося. Про старі гріхи жодного слова. Не заважайте починати життя спочатку. · Хоч би що там трапилося, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження. · 

Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї – ваше засмучення. · Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, краще розуміти один одного. · Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, навчитись інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах систем залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко приводять до психастенічних реакцій, імпульсивних дій та ефектів. Існує термін «шкільна фобія», тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи.

Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розставатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то зазвичай вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків. Іноді батьки самі побоюються школи і побіжно навіюють це своїм дітям або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру й тим самим створюють у неї «навчальну фобію». Як результат – у дітей виникає невпевненість у власних силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка чекати на допомогу в найпростішій ситуації. Батьки при цьому керуються прагненням досягти успіху за будь-яку ціну. Вони забувають, що діти і в школі залишаються дітьми – їм хочеться погратися, побігати, «розрядитися», тобто потрібен час, щоб стати такими ж свідомими, якими їх хочуть бачити дорослі.

Важливо пам’ятати, що при спілкуванні з дітьми варто уникати погроз, наказів, критики з переважанням негативізму, образливих прізвиськ, допиту безапеляційних стверджень, несвоєчасних покарань. Погрози – викликають страх, почуття підлеглості, образу ворожість: «Якщо ти цього не зробиш, залишишся без ласощів»; «Роби так, як тобі сказано, і не став зайвих запитань»; «Якщо ти не можеш своєчасно виконувати домашні завдання, я серйозно подумаю над тим, чи не слід заборонити тобі гуляти на вулиці (або сидіти біля комп’ютера, або займатися в спортивній секції).

Накази – виявлення влади над іншою людиною, що руйнує атмосферу рівноправності (між тим у певних ситуаціях їх можна застосовувати, але досить обережно): «Тобі це говорить батько(мати), ти повинен його (її) слухатись», «Як тобі не соромно так розмовляти з дорослими, негайно припини»; «Я тобі забороняю товаришувати з…». Критика з переживанням негативізму без надії на виправлення (досить небезпечна для дитини, оскільки залишає дитину без батьківської любові та підтримки) «Ти зовсім не навчений працювати»; «Твої зошити такі неохайні!»; «Ти не слідкуєш за своїми речами, вони у тебе розкидані, де завгодно». Образливі прізвиська, що принижують гідність людини незалежно від віку: «Так може поводити себе тільки упертий віслюк»; «Таке може сказати лише дурень»; «І в кого тільки такий йолоп міг уродитися» (зрозуміло, що всі ці репліки тільки закріплюють у свідомості дитини «модель приниження інших» і руйнують її самооцінку, знижуючи її захисні механізми ). Допит – образливе з'ясування несуттєвих деталей, що фактично є проявом недовіри до дитини: «Ну то скільки годин у тебе пішло на це?»;

«Скільки це коштувало?»; «Чого це ті так пізно?»; «Чим ти займаєшся?». Безапеляційне ствердження мотивів поведінки: «Ти ніколи не мав бажання цим займатися»; «Ти не хочеш поводитися належним чином мені на зло»; «Ти скупий» тощо є руйнівними для її психічного здоров'я, оскільки не дають можливості розібратися в її діях, створюючи стіну вигаданих нереальних фактів. Несвоєчасні поради в той момент, коли дитина просто хоче, щоб її вислухали: «Якби у тебе на столі був лад, то не довелося б хвилюватися, коли ти шукаєш потрібні папери»; «Чому ти не зробила це так, як я тобі казав, отепер маєш»; «Просто не звертай на це увагу». Дуже важливо, щоб батьки пам’ятали про те, що обговорюючи з дитиною її поведінку, вони повинні намагатися підкреслити, що взагалі задоволені дитиною як особистістю. Це можна зробити, кажучи: «Ти припустився кількох помилок, але подивись, як ти…». Цим протиставленням батьки дають дитині зрозуміти, що можна робити помилки, але їх більше цікавлять успіхи дитини, а не її помилки. Батьки мають використати такі слова, які сприяють розвитку «Я - концепції» і почуття адекватності дитини. Протягом дня батьки мають можливість створити у дитини почуття власної корисності та адекватності. Один шлях полягає в тому, аби продемонструвати дитині ваше задоволення від її досягнень або намагань. Інший шлях – навчити дитину справлятись з різними завданнями. Цього можливо досягти з допомогою установки: «Ти можеш це зробити». Отже, уникайте, остерігатися деяких невдалих реплік на адресу своїх дітей. Аналізуйте свої дії та щовечора пригадуйте, скільки разів ви сказали дитині: - я зайнята; - подивися, що ти накоїв; - не говори так швидко; - це треба робити не так; - неправильно; - коли ж ти нарешті навчишся?! - скільки разів я тобі казала; - ні, я не можу. Уникаючи цих реплік, ви можете підтримати свою дитину, додаючи їй впевненості, що ви до неї небайдужі.

Навіть якщо дитина і не дуже добре щось робить, батьки мають довести їй, що їхні почуття до неї не змінився. Корисними можуть бути такі висловлювання: - Мені буде дуже приємно спостерігати за тим, що відбувається! - Якщо все буде не так, як тобі хотілося, для тебе це буде гарним уроком. - Усі ми люди, й всі припускаємось помилок. Врешті-решт, виправляючи свої помилки, ти теж вчишся. Для того щоб довести свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити таке: · забути про минулі поразки дитини; · допомогти дитині набути впевненості в тому, що вона впорається з отриманим завданням; · дозволити дитині розпочати «з нуля», спираючись на те, що батьки вірять в неї, в її здатність успіху; · пам’ятати про минулі успіхи й повертатися до них, а не до помилок.

Дуже важливо піклуватися про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це вимагатиме від батьків зміни ставлення до дитини, але справа того варта.

Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і підсилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і у батьків. Отже, щоб підтримати дитину, необхідно:

1. Спиратися на сильні сторони дитини.
2. Уникати підкреслення невдач дитини.
3. Показувати, що задоволені дитиною.
4. Вміти і бажати демонструвати любов до дитини.
5. Вміти допомогти дитині поділити великі завдання на менші, такі з якими вона може впоратися.
6. Проводити більше часу з дитиною.
7. У взаємовідносинах з дитиною активно використовувати гумор.
8. Знати про всі спроби дитини, які вона здійснила, щоб виконати завдання.
9. Вміти взаємодіяти з дитиною.
10. Дозволяти дитині самій вирішувати проблеми ті, де це можливо.
11. Уникати дисциплінарних заохочувань і покарань.
12. Приймати індивідуальність дитини.
13. Проявляти емпатію (розуміння відношень, почуттів, психічних станів іншої особи) і віру в свою дитину.
14. Демонструвати оптимізм.

Існують слова, які підтримують дитину, й слова, й слова, які руйнують її віру в себе. Наприклад, слова підтримки: - Знаючи тебе, впевнений, що ти все зробиш добре. - Ти робиш це дуже добре. - У тебе є деякі думки щодо цього? Чи готовий ти почати? - Це серйозний виклик, але я впевнений, що ти готовий до цього.

Слова розчарування: - Знаючи тебе і твої здібності, гадаю, ти можеш зробити це набагато краще. - Ти можеш зробити це набагато краще. - Ця ідея ніколи не буде реалізована. - Це для тебе занадто складно, тому я сам це зроблю. Батьки часто плутають підтримку з похвалою і нагородою. Похвала може бути і не бути підтримкою. Наприклад, дуже щедра похвала може здатись дитині нещирою. В іншому випадку вона може підтримати дитину, яка має осторогу, що не відповідає батьківським очікуванням.

Підтримка базується на тому, щоб допомогти дитині відчути свою потрібність. Різниця між підтримкою і нагородою визначається часом та ефектом. Нагорода звично видається дитині за те, що вона зробила дещо дуже добре, або за її досягнення в певний період часу. Підтримка, на відміну від похвали, може надаватися за будь-якої спроби або невеликого прогресу. Коли я виявляю задоволення від того, що робить моя дитина, це підтримує її і стимулює продовжувати справу або робити нові спроби. Вона отримує задоволення від себе.

Підтримувати можна з допомогою: · окремих слів («гарно», «охайно», «прекрасно», «чудово», «вперед», «продовжуй»); · висловлювань («Я пишаюся тобою», «Мені подобається, як ти працюєш», «Це дійсно прогрес», «Я задоволений твоєю допомогою», «Дякую», «Все гаразд», «Добре, дякую тобі», «Я задоволений що ти в цьому брав участь», «Я задоволений, що ти намагався це робити, хоча все вийшло зовсім не так, як ти цього очікував»); · дотиків (поплескати по плечу; доторкнутись до руки; м’яко підняти підборіддя дитини; наблизити своє обличчя до її обличчя; обійняти її); · спільних дій, фізичної взаємодії (сидіти, стояти поруч з дитиною; м’яко вести її; гратися з нею; слухати її; їсти разам з нею); · вираз обличчя (усмішка, підморгування, кивок, сміх).

Перелік необхідних документів для оформлення вперше

паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, у зв’язку з

досягненням 14-річного віку:

1. Свідоцтво про народження дитини;

2. Оригінали паспортів батьків:

-  у разі розлучення батьків, надається свідоцтво про розірвання шлюбу або рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили;

- якщо мати-одиначка, то надається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

3. Якщо батьки чи один із них на момент народження дитини були іноземцями або особами без громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

4. Довідка про місце проживання встановленого зразка (Самарська районна у м. Дніпрі рада, к. 104)

5. Довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб . платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;

6. Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

Після підготовки всіх необхідних документів, необхідно зареєструватися на офіційному сайті Державної Міграційної Служби України dmsu@gov.ua в електронну чергу для оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID-картки або звернутись безпосередньо до територіального підрозділу в порядку живої черги за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавтів, 4 тел. 099-36-46-867.

Термін розгляду заяви:

Не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.

Первинне оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID-картки є безкоштовним, тому у терміновому режимі оформлення не можливе!!!!